Нагадаю, що відповідали люди з різних громад одного району. За результатами виходить, що 60 % голосувальників з Богодухівщини і хотіли б сортувати сміття, але поки що не бачать для цього необхідних можливостей. 28 % влаштовує сучасний стан справ. Коли не потрібно заморочуватися і відділяти пластик від органіки, паперу, металу і деревини, а послуга має виконуватися добре й вчасно.
У Золочівській громаді, яка нині найбільше з усього Богодухівського району потерпає від обстрілів окупантів, де робота комунальників часто залежить від воєнної ситуації, земляки більшою мірою віддали голоси за звичайне вивезення відходів. 41 % погодився, що сортування на часі. І це не дивно. На території, куди ледь не кожного дня летять ракети та бомби, постійні руйнування, люди прагнуть елементарних зручностей.
Проте, були й ті, хто категорично не уявляє нині реалізацію ідеї із роздільним накопиченням та вивезенням сміття. І вони також мають рацію. Закон про обов’язкове сортування відходів досі не прийнятий. Багато в чому це пов’язано з відсутністю інфраструктури для збирання, сортування, переробки й безпечного захоронення відходів.
Однак, колись українці все ж мають прийти до цивілізованого поводження з відходами. І тоді ми дізнаємося, що наші люди просто не вміють те робити, або їм це незручно, неприємно й складно.
Саме тому вчитися потрібно вже зараз. У Богодухові так і зробили. За підтримки Всеукраїнської благодійної організації «Інститут місцевого розвитку» в рамках реалізації грантової діяльності «Громада – влада: діалог, довіра, дія» відбулася гра-форум «Сміття сортуй – довкілля врятуй».
Юні богодухівці розглянули практичні аспекти поводження з різними видами відходів та побудували макет міста майбутнього, в якому усі його громадяни дотримуються правил сортування сміття.
Пізніше в інтернеті ми побачили приклад, як в місті Буча встановили контейнери, щоб збирати різні види упаковки. Для Європи це стандартна практика. Переробка такого сміття суттєво зменшує використання природних ресурсів планети, скорочує вуглецевий слід, дозволяє уникати забруднення навколишнього середовища.
Подібна ініціатива в українському місті біля столиці була втілена в життя завдяки компаніям-виробникам упаковки, що входять до Української Пакувально-Екологічної Коаліції (УКРПЕК). Цим кроком інвестори показують на практиці, що модель розширеної відповідальності, яка закладена в основу системи роздільного збирання відходів упаковки, ефективно працює.
Впровадження в Україні розширеної відповідальності виробників щодо упаковки, яку вони виробили для своєї продукції, в майбутньому стане обов’язковою нормою. Адже вона передбачена Угодою «Про асоціацію України з ЄС» і вже закладена в Законі «Про управління відходами» і в проєкті Закону «Про упаковку та відходи упаковки», який знаходиться на розгляді Верховної Ради України.
А поки що чекаємо на нові запровадження від можновладців і не втрачаємо час, щоб переформатувати власні звички й виробити усвідомлення того, що саме від нас залежить в якій країні будуть жити наші діти. І в даному випадку це не стосується політичної ситуації. Хоча українці не раз доводили свою силу змінювати та керувати й цими процесами.
Леся Бабкіна
Фото з вільних джерел
Погляди, враження і думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Фонду імені Фрідріха Еберта. Використання тексту цієї публікації та/або його уривків, а також інших матеріалів і публікацій, виданих Фондом імені Фрідріха Еберта, у комерційних цілях без офіційного дозволу заборонено.