Тепер що до роботи другого зразка. Він досить успішно відпрацював у Одноробівському старостаті під наглядом Юрія Миколайовича Сафонова. Агрегат трохи вдосконалили в місці кріплення до щогли. Але коли подули потужні вітри й не спадав мороз, лопасті млина повідривало. Пластик, з якого вони були виготовлені, виявився трохи крихким.
Разом з Ігорем ми знайшли кращий матеріал, і агрегат знову запрацював. За словами Юрія Миколайовича, він за двадцять хвилин заряджає телефон. А ще – накопичує енергію у власному портативному акумуляторі й тому стає особливо цінним. Адже діє навіть у безвітряну погоду. До речі, ємність накопичувача також буде збільшена.
Під час нашої останньої розмови Ігор Васильович продемонстрував пристрій номер три. Там використано двигун, шківи й поворотний механізм із звичайної пральної машини. Вже знайдено охочого встановити вітрогенератор вдома, в прифронтовому селі.
Більш потужний агрегат заряджатиме сотий акумулятор, хоча матиме й власний накопичувач енергії з літійних елементів. Вєрємєєв знайшов де їх можна придбати недорого. І вже виготовив з тих комплектуючих повноцінні портативні акумулятори, які успішно заміняють навіть бензогенератори. Останні досить часто ламаються від перенавантажень. Ігор Васильович про те знає, бо ремонтує і таку техніку для наших хлопців.
Отже, незабаром нове випробування. У майстра є ще три замовлення. Люди звертаються до нього особисто. А ми плануємо зробити репортаж з будинку, де вітер допоможе забезпечувати енергією усі побутові потреби. Хоча б у аварійних ситуаціях. Коли світло відіб’ють окупанти.
Василь Савич
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю редакції газети «Зоря» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.