Війна не закінчується, але це ніяк не впливає на Гапонцевих та тих, хто їх підтримує. Хоча і державі вже давно пора діяти більш ефективно.
– От скажіть, чому працівник цирку має право на бронь, а механізатор ні?! Хіба Україна не залишається аграрною державою і саме з землі має основні доходи до бюджету? І при всьому тому зараз на три трактори у мене лише по одному трактористу. Їх знайти дуже складно. На сучасній техніці, яка насичена електронікою, легше працюється саме молоді. Це не корови, якими вдови орали землю у другу світову. Тут потрібні знання, – щиро ділиться думками Володимир Борисович. І ми лише трохи згадуємо про реальні проблеми, які спіткають тепер аграріїв. До 20 відсотків площ у прифронтових районах перекопані оборонними спорудами. З ладу виходить навігація, якою обладнана техніка і доводиться, як в старі часи, орієнтуватися на маркери. Орендну плату зменшувати не можна, бо для багатьох це чи не єдині гроші для існування. Вона у Гапонцевих і тепер по 4 тисячі за гектар на руки. А ціни на пальне, добрива, запчастини – ростуть. Закупівельні на збіжжя навпаки – падають.
– Минулого року відпрацювали в нуль. Жодної копійки на розвиток! Зате податки заплатили. І зарплати.
По тону голосу Володимира Борисовича чути, що саме цим він задоволений найбільше. Армії потрібні гроші. Де їх взяти, якщо розрахунки перейдуть в тінь? До речі, ми писали й про такі випадки з іншого боку Богодухівської громади. Там фермер не укладає офіційні договори оренди, а працює за усними домовленостями. Обділяє державу і більше дає селянам. Вони на те ведуться й розривають договори з аграріями, які здійснюють чесний бізнес.
І все ж позитивних прикладів маємо значно більше. Хоча розуміння того, що ворог поряд, мають далеко не всі. І це небезпечно! Бо коли окупанти захоплюють наші землі, то вони не запитують: хочеш їм допомогти чи ні. Просто беруть. Такому є багато прикладів.
Дратує Борисовича, як деякі його колеги, відмічені та відзначені ще до війни, тепер відмовляються донатити на ЗСУ. Бо, мовляв, і так податки платять.
В колективі фермерського господарства вже є свої втрати. Двоє механізаторів – Володимир Усик та Володимир Сич – зникли безвісти. Війна збирає свій урожай… Але якщо селяни здадуться, то і на фронті буде тяжче.
Василь Мельник