Ні, це не магістраль, але трясло значно менше, ніж раніше. І тому одне з питань, яке задав старості, стосувалося ремонту дороги.
Одразу скажу, що згаданий шлях не має статусу місцевого. Його повинні лагодити обласні служби. Але вони й раніше забували про сільські путівці. То що говорити тепер, коли йде війна.
— Богодухівська міська рада виділила щебінь. Не дуже багато. і ми зібралися разом, щоб лопатами покласти його у ями та вибоїни. Працювало чоловік п’ятдесят. Не менше. Я й сама була там. І не лише слідкувала, щоб кожен камінчик лягав, куди треба. Лопату до рук також брала, чому є і фотопідтвердження, – шуткує Наталія Вікторівна. А потім дуже серйозно додає:
– Люди згуртувалися разом. То була наша найбільша перемога.
А далі ми говорили про інші, не менш важливі речі. Приміром, я дізнався, що за рік до районного центру зайнятості звернулося 36 жителів старостату. З них дев’ятеро отримали постійну роботу. Двадцять три були зайняті у виконанні суспільно корисних справ. І також офіційно. А значить – платили податки до місцевого бюджету.
У Кленівському старостинському окрузі навчилися мати справу з грандами. Бо Наталія Гречко вже набула такий досвід раніше. І тепер не лише знаходила привабливі пропозиції, де було передбачено міжнародне фінансування, а й грамотно готувала потрібні документи, щоб виграти черговий конкурс.
За рік два самозайнятих мешканці старостату почали власні проєкти за підтримки служби зайнятості. Ще два – самостійно відшукали іноземних донорів. І це також офіційне працевлаштування, з усіма передбаченими законом податками.
То чи варто дивуватися, що в Кленовому тимчасово переміщені особи дуже плавно стають місцевими жителями? Тут «гостей» багато, із Золочівщини також, але вони тепер свої! Бо знаходять усе необхідне для життя.
— Ми не проґавили жодної змоги допомогти людям. Чи то волонтерські акції, чи субсидії від держави, або якісь виплати. Буває так: людина навіть не здогадується, що їй «положено», а ми підкажемо й допоможемо оформити усі папери. Хоч на тверде паливо, продуктові набори чи якісь виплати.
Після цих слів стало зрозумілим, що саме Наталія Вікторівна вважає головним в роботі старости. Бути поряд зі своїми земляками. Особливо, коли їм важко.
— Я раніше сама об’їжджала село і вишукувала людей та родини, яким потрібне особливе піклування. А тепер ми оформили додатково іще двох соціальних працівників. Знаєте, як це потрібно немічним, котрим і по хліб важко сходити? До того ж маємо іще два офіційних робочих місця, – пояснює староста. Вона переконана, що тісна взаємодія з усіма службами, має допомагати людям у селі. Не просто знайти багатодітну родину, яка має купу проблем. А подбати про ремонт її житла, про оформлення соціальних виплат та пільг. Потім ще й волонтерів до справи долучити. І тоді можна вважати, що справу завершено.
Саме так думає староста, яка вже зараз будує реальні плани на майбутнє. Вона переконана, в Кленовому потрібно облаштувати парк відпочинку. Ні, не за бюджетні кошти. А силами самих людей, які тепер вірять місцевій владі і самі готові працювати.
— Клумби садити будете також? – питаю у Наталії. І вона каже:
— Обов’язково! Під кожним двором. А потім ще й конкурс на кращу серед них оголосимо. І там буде приз. Але знову ж таки, не за кошти бюджету. Бо зараз гроші треба армії віддавати. Це – найголовніше.
Що ж, позиція Наталії Вікторівни Гречко з часів нашої першої зустрічі не змінилася. До речі, вона гордо твердить, що зі своєю справою зараз справляється на сто відсотків. А як ви думаєте, земляки? Оцінку роботи влади вам давати.
Василь Мірошник
Фото автора