Для держави — це імена Героїв, які стали частиною новітньої історії. Для колективу ліцею та його учнів — це свої, рідні, близькі люди, колишні школярі, які сиділи за цими партами, мріяли, будували плани і вірили у майбутнє.
У меморіальному просторі увічнено імена п’ятьох випускників ліцею: Олександра Хірного, Сергія Конобаса, Сергія Кравченка, Вадима Перепелиці, Арсена Юрченка.
П’ять облич. П’ять історій. П’ять життів, обірваних війною. Відтепер їхні імена вписані не лише в історію навчального закладу, а й у пам’ять кожного, хто переступить поріг ліцею.
Під час відкриття панувала тиша, сповнена болю і вдячності. Найважче було дивитися в очі батьків загиблих воїнів. У цих поглядах — невимовний сум, але водночас і гордість за своїх синів, які стали на захист України.
До присутніх зверталися зі словами підтримки та вдячності. Адже жодні слова не здатні втамувати біль втрати. Водночас саме пам’ять — щира, жива і передана наступним поколінням — робить подвиг полеглих безсмертним.
«Ми всі перед вами у неоплатному боргу», — звучало під час заходу. І це не просто слова. Це усвідомлення відповідальності — пам’ятати, шанувати і передавати цю пам’ять далі.
Меморіальний простір «Живі у пам’яті» відтепер стане місцем, де ліцеїсти зможуть зупинитися, замислитися і віддати шану тим, хто заплатив найвищу ціну за мир і свободу. Це нагадування про те, що герої живуть доти, доки про них пам’ятають.
Інформація
Клонтаївського ліцею опрацьована
редакцією