У центральному офісі з’явився стенд з фотографіями земляків, котрі пішли воювати. З усіх населених пунктів, де працює агрофірма і має орендодавців.
Про землю також варто згадати, адже за користування паями ПрАТ платив найвищу ціну в громаді. Й залишив її такою. За гектар виходить п’ять тисяч гривень чистими. З повної суми держава отримує податки.
– Війна і ми не можемо по-іншому, – коментує ситуацію директор агрофірми. Хоча ми фіксували факти, коли орендарі переставали платити людям, бо їх прибутки через понівечені поля значно скоротилися. Навіть батькам зниклих безвісти деякі потужні агрохолтінги не поспішали віддавати кошти за користування ріллею. Й таке траплялося! Але не в Сковородинівці.
– А як із тими воїнами, які повертаються додому? – цікавлюся в голови профкому господарства Валентини Олексіївни Хайло.
– Робоче місце їх чекає. Ось нещодавно приступив до виконання своїх службових обов’язків Ігор Анатолійович Яценко. Він знову пасічник.
– А якщо стан здоров’я не дозволить демобілізованому виконувати роботу, яка до армії була йому під силу?
– Будемо шукати іншу. Ось нещодавно після поранення демобілізувався той самий Микола Ярославович Коваленко. Зараз на реабілітації. Ми розуміємо, що водієм «КамАЗа» він не зможе бути. Якщо виявить бажання, шукатимемо йому іншу роботу. Коли ж ні, то просто допомагатимемо.
В.О. Хайло ці слова говорила дуже впевнено. Та й у нас немає сумніву, що в цьому колективі до колишніх захисників поставляться з усією повагою.
Василь Савич
Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду.
