«У нас війна і треба єднатися. Харків ніхто не віддасть»

Це слова О.О. Скорика, які він сказав у кінці нашої з ним зустрічі ще в березні. А говорили ми про інформаційно-психологічну операцію, яку проводить російська федерація. І результати її, на превеликий жаль, стають очевидними, бо люди в Україні, особливо на прифронтових територіях помітно нервують й при цьому самі поширюють ворожі наративи.

0
103
Харків ніхто не віддасть
Олександр Скорик разом з тими, кому допомагає

– Найперше, ми чуємо з усіх інформаційних каналів окупантки, що Харків збираються здавати. Як доказ приводять факти ремонту Київської траси. Мовляв, начальство її робить для себе, щоб легше було відходити, – розповідає Олександр Олексійович і одразу додає:
– Але ж київський напрямок був і залишається важливим для логістики, пов’язаної з веденням бойових дій. А ділянка від Харкова до Валок просто зруйнована. По ній іде до нас допомога, техніка, забезпечення. Від нас забирають поранених на реабілітацію та серйозне лікування. Без того шляху нам буде складно воювати і виживати.
Російські канали повідомляють про катастрофічне падіння цін на житло у Харкові. Це також брехня. Коли ж у когось здали нерви й квартиру продають задешево, я рекомендую її купувати. Бо ціна точно вирівняється, якщо не зросте.
Є й протилежна інформація, що хтось скуповує у місті нерухомість, аби потім продавати її окупантам. Хоча б подумали, чи купують вони її там, куди зайшли…
Олександр Скорик додав, що подібні вкиди відбуваються на фоні постійних обстрілів прикордоння і самого обласного центру. Що також діє на психіку громадян.
– Але наші військові, з якими я особисто постійно маю справу, переконані, що Харків є і буде частиною України. В області ми вже маємо одні з найкращих фортифікаційних споруд. І їх продовжують будувати. Хай народ не лякається подібним фактам, бо раніше ми не мали таких ліній оборони й ворога відбили, – нагадує О.О. Скорик. Він переконаний: якби все було так просто, то ворог не витрачав би стільки часу на захоплення нових територій. Навіть своє просування він не може розвивати стрімко. Але для психологічного впливу на населення цей успіх використовує дуже сильно.
Ми поцікавилися у Олександра Олексійовича, чи не стала тепер менш важливою допомога армії від народу України, і він відповів однозначно:
– Вона тепер ще потрібніша. На фоні тимчасового голоду з боєприпасами дрони на полі бою стають вкрай необхідними. Та й ціна їхня значно нижча. Приміром, снаряд коштує дві чи дві тисячі триста доларів, а дрон – від 15 до 29 тисяч гривень. За такі кошти ми їх зараз купуємо. Вже придбали більше трьохсот. До кінця року я обіцяв і поставив для себе планку – одна тисяча дронів. Але вже бачу, що перевищив її удвічі. До того ж, ми почали закупляти безпілотники. Вони багаторазові й дуже ефективні.
Закінчуючи нашу зустріч, Олександр Олексійович закликав народ єднатися у допомозі збройним силам.
– Не слід вірити у «добрих руських» чи у те, що з ними можна домовитися. Вони йдуть нищити нас, як людей. І треба усвідомити: війна не далеко, а вона поруч і перемогти у ній можна й треба. Для того гуртуємося і діємо, а не піддаємося на інформаційно-психологічні операції окупантів, як того чекає загарбник. Ніякої замореності від війни не повинно бути. Ми переживали й гірші часи.

Василь Савич
Фото з вільних джерел