У Краснокутську є парк без назви. Хоча вона напевно була, коли тут стояли погруддя творців казки про наше щасливе комуністичне майбутнє. Послідовники цієї ідеї пішли війною на Україну. Без неї ніякого СРСР у них не получається.
Зате місцева дітвора з ліцею № 2 береться за справи, які вміє робити. Того квітневого весняного дня школярі прибирали на дитячому майданчику. Робили це так захоплююче й весело, що ми не змогли пройти повз.
– Діти скучили за живим спілкуванням. Дистанційне навчання його не дає, – пояснює директорка навчального закладу Ольга Юріївна Желнова. До речі, вона також не пригадує, як парк називали раніше. Просто він був тим, що біля сільгосптехніки.
Ми знаємо досвід інших громад, коли вулицям дають іменами загиблих воїнів. А тут виявилося, що вже п’ятеро випускників ліцею № 2 віддали свої життя за Україну.
– Дякуємо вам за хорошу ідею, – телефонувала до редакції очільниця Краснокутської громади І.О. Карабут. Вона переглянула наш сюжет з парку в групі «Вісник Богодухівщини» у фейсбуці й повідомила, що тепер разом з іншими буде думати, яку назву він носитиме. Отже пам’ять про наших захисників буде вічною. І сквери та вулиці стануть ще більш доглянутими, адже тепер по-іншому бути не може. Про Україну знає увесь світ!
Василь Савич
Фото автора