Ні, я знав, що воду зі звичайних золочівських свердловин не варто пити. Але той факт, ніби нею не можна й овочі поливати, почув вперше. Від Алли та Василя Швецових. І це не єдине, чим вони мене здивували.
До речі, про огірочки. Якщо ви бачите на них білий наліт, значить назовні повилазили зайві солі. І вони для нашого організму зовсім некорисні. Навіть навпаки. Тому у теплиці Швецових воду перед використанням очищують потужними фільтрами і доводять її до рівня тієї, яку дозволено для приготування дитячого харчування. Такі стандарти існують у Європі. І у Золочеві. У «соснівському мікрорайоні», де оселилися та ведуть своє господарство Швецови.
Спочатку я побував у самій теплиці. Розмір її дуже солідний: сімдесят два метри в довжину та дванадцять у ширину. Рослини тут обходяться без землі. Відеречка заповнені перлітовим піском. Звідти й росте огірочок чи помідорчик. Йому по спеціальних трубочках, згідно з запрограмованим раціоном, подається вода і все необхідне, що у ній розчинене.
Самі розумієте, про бур’яни, гербіциди чи культивацію тут мова не йде зовсім. Але овочі дуже красиві на вигляд і неймовірно органічні на смак. Бо не мають нічого шкідливого або зайвого. Комп’ютерна програма, написана Василем, видає чіткі параметри по мікроелементах та вітамінах. Усе змішується в потрібних пропорціях. Це я побачив у «центрі управління польотами». Так називає своє підсобне приміщення наше подружжя.
Характерна деталь. У підсобку, як і до теплиці, можна заходити лише після попередньої обробки перекисом водню. Такі тут заходи безпеки. А ще поряд з велотренажером (запакованим у целофан, як непотрібний) я побачив 3D-принтер.
Саме на ньому відливаються ексклюзивні деталі для обладнання лабораторії. Я краще так назву підсобне приміщення!
А от фізичне навантаження Алла і без тренажерів має достатнє. Бо дуже багато рухається. Вже під час війни Швецови відкрили свій магазин. Також збудований за власним проєктом і своїми руками. Опалюється та охолоджується він тепловими помпами. Бо це найвигідніше. Вікна з боку фасаду – у підлогу. Тобто на Соснівці ми маємо справжній супермаркет, де родзинкою є власні органічні овочі. Правда круто?!
Повномасштабне вторгнення Швецови зустріли по дорозі з Харкова. Якраз овочі до магазинів розвезли. Уклали нові угоди на їх постачання. Але на місто полетіли ракети, а Золочів почали обстрілювати з гармат. Щодня і не один місяць підряд.
Тоді подружжя спробувало торгувати в Богодухові. І народ їх сприйняв добре. Тільки поліція місцева не полюбила. Тому набралися сміливості й поїхали у центр Золочева. Він перемістився до магазину «Чудо».
Люди звикали до війни. Потихеньку почали брати овочі. Так що кредити віддати вдалося. І це було дуже важливо. А тепер Василь і Алла просто мріють про перемогу.
Уявляєте, їхня теплиця може функціонувати цілий рік. Опалення тут газове. Воно найвигідніше тепер. Раніше були дрова.
Квадратний метр може видати за один оборот по 30 кілограмів овочів. Один такий сезон продовжується три місяці. Це якщо можна буде світло вмикати і не зникатиме електрика.
Думаю, ми ще повернемося у це господарство. Явно не все згадали. Та й запитання від читачів надійдуть. Тож якось тему продовжимо.
Василь Мірошник
Фото автора