Дівчинка уявляє, що тато там. І він робить усе, аби війна не наблизилася до їхнього дому.
Бабуся Влади, Ніна Борисівна Бабенко, розповіла, що в Максимівському будинку культури знову запрацював хореографічний гурток. Як до війни. Туди й веде зараз онуку. І так два рази на тиждень. Бо хоче, щоб маленька не відчувала якихось незручностей. Та і бабусі трохи легше на людях.
Син Ніни Борисівни, Віктор Костянтинович Ратушний, у збройних силах з 2015 року. Пішов в АТО, бо відчував, що війну треба тримати подалі від рідного краю. Знав: то лише початок.
Ми спілкувалися з Ніною Борисівною і виявилося, що її син має трьох дітей, які навчаються у першому, шостому та дев’ятому класах. Тобто, неповнолітні. А значить багатодітний батько до війська міг не потрапити. І зараз має усі підстави, аби повернутися. Та залишається на війні. Матуся з того приводу частенько плаче, малеча сумує, а Віктор Костянтинович чесно виконує свій обов’язок. Найперше, перед усіма ними, а вже потім – рідним краєм та Україною.
Хай береже Бог нашого з вами захисника. Вклоняємося його родині й кажемо маленькій Владиславі, що її татко справжній герой. Вона має ним гордитися, а ми – не забувати.
Василь Мірошник
Фото автора 
