— Хочу відзначити, що наші односельці знову виявили щиру гостинність до своїх сусідів, яких погнала з рідних домівок війна, – сказав Юрій Вікторович. Це тим більш важливо, що серед біженців є чотирнадцять дітей. Родинам із Сумщини часто не вистачало найнеобхідніших побутових речей, адже вони не мали часу на збори.
Нагадаємо, по Великій Писарівці закляті вороги били керованими авіаційними бомбами великої потужності, які використовують для руйнації бетонованих укріплень. А тут під вогонь потрапляло житло мирних людей.
Гутяни, як і на початку повномасштабної війни, зробили все від них залежне, аби новим біженцям було де і на чому спати. Не залишили гостей без їжі.
Варто згадати, що у шести селах Гутянського старостату зареєстровано майже 1 тисяча 200 тимчасово переміщених осіб. Містяни здебільшого подалися до Харкова, але формально залишаються тут. І в тому немає нічого дивного, адже обласний центр не перестають обстрілювати окупанти. А Гути є досить тихою територією.
– Щоправда, не всі великописарівці зупиняються у нас, — каже староста. – Дехто їде далі від лінії фронту. Їх розповіді про віроломність та невиправдану жорстокість московитів вражають.
Василь Мельник
Фото Главком