Може хтось подивиться на інших і захоче зробити добро. Це ж просто. Наші земляки здатні на великі справи. Вони вміють переживати, співчувати, діяти рішуче й злагоджено. Так було зі мною особисто.
Коли мій чоловік став на облік у військкомат, вже через тиждень його покликали до війська. Ми не встигли підготуватися. Така ж ситуація і з іншими хлопцями. Всі з дому, не військові, прості селяни чи містяни, котрі до 24-го лютого жили звичайним мирним життям. Тоді я терміново попросила допомоги у своїх друзів через інтернет. За кілька днів було зібрано 78 тисяч гривень. Ми змогли закупити все необхідне, від фляг до рюкзаків та тепловізора для мого чоловіка і його чотирьох побратимів.
А нещодавно побачила подяку за допомогу військовим. Захотілося знову голосно сказати Спасибі тим, хто відгукнувся. Нещодавно говорила з мамою Сергія Хрепливця, з Довжика. Син Раїси з перших днів війни пішов добровольцем до армії. За цей час він був у найгарячіших точках харківського фронту: Балаклія, Чугуїв, Ізюм, Куп’янськ… Зараз хлопців його взводу перевели під Харків, а речі: каримати, спальники теплий одяг, залишилися на попередніх позиціях. Тому син просив хоча б матраци придбати, бо в бліндажах холодно та дуже сиро.
– Грошей у нас на це не було. І матрац треба не один, а шість. Моя невістка Марина виставила пост у Фейсбуці. На нього одразу відгукнулися Оля Сергієнко, Олена Корнюшенко, Ніна Рибалко, Наталія Кравченко. За кілька годин ми вже мали необхідне. Величезне спасибі цим жінкам і від нашої родини, і від хлопців. Сина наступного дня відпустили додому. Матраци він забрав. А в мене вже душа спокійніша, що не на землі наші синочки спатимуть.
– Ви, взагалі, розраховували на таку миттєву підтримку?
– Знаєте, в нас дуже дружна вулиця, Молодіжна. Тому я у своїх земляках не сумнівалася. Вони вкотре не розчарували.
А хлопці з нашим довжанином Сергієм потихеньку обживають нове місце. Один побратим замовив буржуйку, інший з дому бензопилку привіз. Дров нарубають – буде тепло і їжу приготувати можна.
Головне, щоб перемога була. І наші рідні, які боронять Україну від ворога, скоріше повернулися додому, живі та неушкоджені.
Леся Бабкіна
Фото надані Раїсою Хрепливець
