Ось декілька висновків та спостережень, зібраних із власного досвіду та з розповідей наших земляків.
Чи існує «милосердний» дрон? Тобто, може, й справді вбивці, які керують безпілотними пристроями, бувають хоча б логічними під час вибору цілі? Одразу відповім на це питання: і не сподівайтеся! Наведу приклади. Почну зі своїх.
Ішов нещодавно вздовж берега річки в Золочеві. Почув дзижчання, дуже схоже на звук бабки, котра зависає над водою й різко змінює кут польоту. Але він був набагато сильнішим. Одразу побачив з того боку безпілотник. Він піднявся, повисів і знову приземлився. Я тоді подумав: напевно ворожий пілот вирішив, що я не вартий витрати боєприпасу. Вже через пару годин я спостерігав дрон над своїм городом. Він також мене помітив і одразу змінив траєкторію руху, повернув, зробив коло і пролетів далі, упав на сусідній ділянці. Куди дотягнув. Бо вже явно закінчувався заряд. У Рясному, де дрони убивають та травмують мирних жителів не перший місяць, чоловік розповів, як до нього в двір кілька разів прилітала «ефпівішка». Навіть сідала недалеко. Спостерігала, як родина вечеряє за столом. Здавалася такою безпечною. А через кілька днів вона розірвалася у тому самому домогосподарстві. Сталася трагедія.
В Івашках, на Перівці, дрон прилетів у двір до бабусі й почав за нею ганятися. Вона ледь встигла зайти в хату, і пролунав вибух. Загорівся сусідній дім. Через день ворог знищив і будинок тієї жінки.
На Богодухівщині наш давній знайомий Анатолій Семенович Васенін на початку травня виїхав у поле на озимину. Постояв скраю і пішов глибше, щоб оглянути посіви далі від дороги. І лише тоді побачив безпілотник. Судячи з усього – «Молнію». Той летів низько й раптом почав звертати. Зробив кілька кіл над машиною й наче вже відлітав. Аграрій хотів сідати за кермо, і тоді смертоносна машинка різко спікірувала і врізалася в землю за метр від авто. За нею з’явився ще один літальний апарат і також атакував чоловіка. Зауважте, нічим не схожого на військового.
Очільника ПСП «Патріот» із Золочівщини, людину сміливу й досвідчену, Анатолія Олександровича Тільнова дрон переслідував довго і потім атакував неподалік виробничої бригади.
Голову сільгосптоваровиробників Золочівщини Анатолія Васильовича Цілюрика ледь не вбили аж три безпілотники. Поранений, він з поля сам добрався до офісу господарства.
В Шубах, Івано-Шийчиному, Братениці на Богодухівщині, у Лютівці, Олександрівці, Писарівці, Одноробівці на Золочівщині московити вже давно ведуть полювання за селянами. Вони чітко бачать, що в прицілі не танки і самохідки, а сільгосптехніка. Її нищать навмисне й постійно.
Ще донедавна мені здавалося, що ходити полем – справа безпечна. Адже там уже проїхали трактори з причепами з інвентарем. Зараз так не думаю. І не лише тому, що на підльотах до Золочева чи Богодухова часто реби «гасять» дрони й ті падають, не розірвавшись. Нещодавно неподалік Світличного, довелося бачити, як з «Молнії» на тільки-но оброблене поле сипалися міни. Обмотані чорною тканинною ізоляційною стрічкою, вони майже непомітні на фоні чорнозему. Але якщо на таку річ наступити чи наїхати звичайною машиною, то шансів вижити не буде. Про це мене попередив начальник земельного відділу Золочівської селищної ради Віктор Петрович Трофімов. Він часто стикається з аграріями й знає, про що каже.
Наш ворог – немилосердний. Він вбиває, як тільки з’являється така можливість. Неважливо, якого кольору ваше авто і чи є у вас в руках зброя. І все ж звуки безпілотників над нашою землею продовжують переплітатися з гуркотінням бензокіс та мотоблоків. Народ бореться з бур’янами й дбає про врожай на своїх ділянках. Лунає черговий вибух. Золочів затихає на паузу. І потім знову оживає.
Василь Савич
Фото надані аграріями