Олена Турченко, напевно, давно звикла до проявів скромності очільника цього ж фонду, тому все сприймає зі стриманою посмішкою на обличчі.
Насправді свою чергову розповідь про роботу команди «Незламна родина» розпочав саме так, бо хочу, аби мої земляки зрозуміли, з ким мають справу. Ось ми йдемо коридором Золочівської лікарні й бачимо ще не розпакований новий рентгенапарат. Марина Тесленко, яка того дня приймала наших щедрих гостей, між іншим, згадала: «Це також ви привезли»…
Пізніше у кабінеті очільниці первинної ланки селищної медицини благодійники офіційно оформили автомобіль. Саме такий фургончик дуже потрібен сімейним медикам. У двадцять третьому році їхній автопарк дуже постраждав. Тоді згоріли від обстрілу й «швидкі допомоги».
Ми робили знімок зі страшно понівеченою технікою, щоб земляки вкотре усвідомили, наскільки необхідна для Золочівщини саме така підтримка.
Але й про іншу Анатолій та Олена не забувають. Керівниця ланки сімейної медицини передала гостям довжелезний список із потребами медиків громади. Засновник та директорка «Незламної родини» дивилися на нього спокійно. Пан Анатолій ставив питання, аби зрозуміти, що ще треба жителям прифронтової громади. Хоча й так зроблено вже багато.
— Ми не ведемо підрахунків. Головне — вчасно відреагувати на найболючіші проблеми, — зауважив Анатолій Бутенко.
До слова, знову про скромність і стиль роботи. Той автомобіль засновник фонду, відомий своїми міжнародними зв’язками та визнанням у найвищих колах еліти закордоння, доставив у Золочів власноруч.
— То у вас замало підлеглих? — намагався я поспівчувати Бутенку.
— Та ні. Маємо велику команду з дуже ініціативної молоді. Але наш принцип — це не повчати її, а показувати власним прикладом, як треба працювати.
Оцими словами очільника Благодійного фонду я і закінчу черговий матеріал про його роботу. На жаль, пишемо про них дуже рідко. Хоча, якби присвячували публікації кожній благодійній події від «Незламної родини», для цього довелося б випускати окремий номер газети.
Василь Мірошник
Фото автора та пресслужби Золочівської СР